Національне Агентство екологічних

інвестицій України

м. Київ, вул. Урицького, 35

вих. №    138       від 28.08.2009

 

 

Коментарі та пропозиції

Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»

до проекту Позиції України щодо майбутнього кліматичного режиму (після 2012 року)

 

 

 

Загальні коментарі:

-          Кількісне зобов’язання, взяте на себе Україною нічим не обґрунтоване, не зрозуміло, на яких показниках базується.

-          В позиції не має бачення щодо багатьох важливих питань, які вирішуються на переговорах, а саме: питання розроблення заходів адаптації, пом‘якшення наслідків зімни клімату питання фінансування, відсутність позиції щодо плану дій зі зменшення викидів ПГ.

-          Україна не висловила свою позицію щодо питання участі у фінансування заходах з метою боротьби зі зміною клімату на міжнародному рівні, але на нашу думку, таку участь наша держава також повинна брати, звичайно у виправданих межах з врахуванням принципу «спільної, але диференційованої відповідальності», ООН також закликає нашу державу до такої участі.

-          Необхідним є встановлення також довгострокових зобов’язань зі зниження викидів ПГ Україною до 2050 року.

-           

 (детальні коментарі далі по тексту проекту позиції)

Позиція України щодо майбутнього кліматичного режиму
(після 2012 року)

 

Останні наукові данні свідчать про те, що зміна клімату набуває все більш загрозливих проявів. І узгоджені дії всієї світової спільноти, як ніколи нагальні. Вважаємо, що усі зусилля мають бути спрямовані на запобігання підвищення глобальної температури понад 2°С.[MB1] 

Україна послідовно робить свій внесок в боротьбу із глобальною зміною клімату[MB2] . Як країна Додатку І Кіотського протоколу, Україна активно запроваджує як національні заходи з пристосування до зміни клімату та пом’якшення її наслідків, так і міжнародні «гнучкі» механізми Кіотського протоколу – проекти спільного впровадження та емісійну торгівлю за Схемою Зелених Інвестицій.

Реалізуючи на практиці тезу «спільної, але диференційованої відповідальності», Україна переймає на себе зобов’язання щодо такого рівня викидів парникових газів, який на період до 2020 року [MB3] не перевищуватиме 80% від рівня базового 1990 року,[MB4]  за умови функціонування міжнародних проектних та ринкових механізмів[MB5] . Ми також готові розглядати і подальші обмеження викидів, якщо наша економіка отримає доступ до інших фінансових ресурсів [MB6] для впровадження низько-вуглецевих енергоефективних технологій.

Приймаючи активну участь в роботі над новою угодою, що має прийти на заміну Кіотському протоколу, Україна дотримується такої позиції:

Щодо форми угоди. Сторони мають досягнути єдиної і цілісної угоди з визначеними юридичними зобов’язаннями усіх сторін.

Щодо терміну угоди. Термін дії нової угоди має сягати 2020 року з чітким дороговказом її функціонування на більш тривалий термін – до 2050 року і далі.

Щодо базового року. В новій угоді, 1990 має зберігатися, як єдиний базовий рік для обрахування зобов’язань сторін.

Щодо вуглецевих одиниць. Нова угода має передбачати переніс вуглецевих одиниць з першого періоду зобов’язань за Кіотським протоколом, можливість їх банкінґу та запозичення.

Щодо статусу країн з перехідною економікою. Особливий статус країн з перехідною економікою, який знайшов відображення і в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату і в Кіотському протоколі, має бути збережений.

Щодо проектних механізмів. Нова угода має містити перевірені часом і досвідом проектні («гнучкі») механізми Кіотського протоколу. Водночас, угода має передбачати спрощений доступ сторін до проектних механізмів, і можливість оперативного запровадження нових проектних механізмів.

Щодо ринкових механізмів. Нова угода має створювати умови для розбудови цілісного фінансового механізму, національних систем торгівлі викидами і відповідних системних планів заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату, а також для їх взаємозв’язку.

Щодо ядерної енергетики. Проекти з ядерної енергетики можуть бути долучені до механізмів нової угоди за умови сурового дотримання вимог МАГАТЕ.[MB7] 

Щодо моніторингу, звітності та верифікації. Усі сторони нової угоди, мають взяти на себе зобов’язання щодо сурового дотримання вимог міжнародного моніторингу, звітності та верифікації національних інвентаризацій викидів парникових газів, а також проектних та ринкових механізмів, що діють на їх теренах.

 

В.о. виконавчого директора МБО «Екологія-Право-Людина»          М.Булгакова